Сила моменту посібник з духовного просвітління



страница9/50
Дата19.06.2022
Размер1,17 Mb.
#186379
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   50
Связанные:
Syla momentu zaraz

Вимовляючи слово Суще, чи говорите ви про Бога? Якщо так, то чому ви не вживаєте слово Бог?

У результаті мавшого місце протягом тисячоліть неправильного вживання слова Бог, воно втратило всякий зміст. Іноді я його використовую, але дуже рідко. Під невірним вживанням я маю на увазі те, що люди,які жодного разу навіть мимольотом не торкнулися до цього священного царства, що не відчули того безкрайнього простору, яким наповнене це слово, використовують його із глибокою переконаністю в тому, начебто відають, про що говорять. Або ж виступають проти цього, як ніби вони знали, що саме заперечують. Подібне зловживання сприяє збільшенню абсурдних вірувань, тверджень, суджень й еготипічних оман, таких, як Мій або наш Бог — це тільки наш, один-єдиний щирий Бог, а ваш Бог — невірний”, або ж як знаменита заява Ніцше “Бог помер”.


Слово Бог стало поняттям, що припускає наявність обмежень. Варто йому пролунати, як уява негайно малює якийсь ментальний образ, що найчастіше нагадує білобородого старця. Однак це є лише ментальним поданням чогось або когось, що перебуває поза тобою, зовні, і, звичайно ж, майже обов'язково, це щось або хтось — істота чоловічого роду.
Ні слово Бог, ні слово Суще й ніяке інше слово не можуть служити визначенням або поясненням невимовної й такої,що не піддається опису, що описується цим словом реальності. Тому єдиним питанням, що має значення, буде таке: чи допомагає тобі це слово, чи є підказкою, що дозволяє прийти до відчуття Того, на що вказує? Чи вказує воно на ту,що стоїть за ним, трансцендентну реальність або занадто легко залітає у твою голову у вигляді якої-небудь ідеї, у яку ти починаєш вірити, або ж перетворюється в ментального ідола?
Слово Суще, так само як і слово Бог, рівно нічого не пояснює. Проте, слово Суще має певну перевагу, тому що є відкритою концепцією. Воно не применшує нескінченного Невидимого й не зводить його до поняття якогось обумовленого, кінцевого об'єкту, що має свої границі. Неможливо сформувати його ментальний образ. Ніхто не може претендувати на виняткове володіння ним. Це сама твоя суть, доступна тобі в будь-який момент у вигляді почуття власної присутності, усвідомлення себе як Я є ще раніше за те, як ти ототожниш себе з тим або із цим. Таким чином, це всього лише малий крок від слова Суще до відчуття Сущого.




Що найбільше заважає відчувати цю реальність?

Ототожнення себе зі своїм розумом, що робить потік думок нескінченним, а самі думки настирливими. Нездатність зупиняти потік думок - це страшне лихо, що ми, все ж таки, не усвідомлюємо й майже всі від цього страждаємо, що, між іншим, вважається нормою. Цей безперестанний ментальний шум заважає намацати невіддільний від Сущого світ внутрішнього спокою. Крім того, цей шум створює помилкове, вигадане “я”, що відкидає тінь страху й страждання. Трохи пізніше ми розглянемо це більш детально.


Філософ Декарт, роблячи свою знамениту заяву: “Я мислю, виходить, існую”, вірив у те, що докопався до найфундаментальнішої істини.
Фактично він сформулював найосновнішу оману: прирівняв мислення до Буття, а особистість - до мислення. Настирливий мислитель, що живе усередині майже кожного з нас, перебуває в стані очевидного й безсумнівного розділення, існуючи в безумно складному світі нескінченних проблем і конфліктів, у світі, що відбиває постійно наростаючу фрагментацію(розділення на частини) розуму. Просвітління - це стан цілісності, стан буття “одне-у-єдиному”, а виходить, стан спокою. У єдності з життям у його виявленому аспекті, у єдності з світом, так само як у єдності зі своїм найглибшим “я” і з невиявленим життям - у єдності із Сущим. Просвітління - це не тільки закінчення страждання й кінець нескінченного внутрішнього й зовнішнього конфлікту, але також і кінець дивовижної, рабської залежності від обов'язкового думання. Яке ж це невимовне, неймовірне звільнення!
Ототожнення зі своїм розумом створює непроникний заслін із принципів, ярликів, образів, слів, суджень і визначень, які блокують будь-які дійсні відносини. Він вклинюється між тобою й твоїм “я”, між тобою й твоїми друзями й подругами, між тобою й природою, між тобою й Богом. Це той заслін з думок, що створює ілюзію розділення, ілюзію начебто є “ти” й “інші”, що існують як би зовсім окремо від тебе. Тоді ти забуваєш ключовий факт, що лежить в основі фізичних проявів роз'єднаних форм, факт, що полягає в тому, що ти перебуваєш у єдності з усім, що є. У слово “забуваєш” я вкладаю такий зміст, що ти втрачаєш здатність почувати цю єдність як самодоведену реальність. Ти можеш вірити в те, що це правда, але вже не знаєш, що це так. Віра може дати тобі почуття комфорту. Але вона стає звільненням тільки через власний досвід.
Процес мислення перетворився у хворобу. Адже хвороба наступає тоді, коли порушується рівновага. Наприклад, немає нічого ненормального в тому, що клітини тіла діляться й розмножуються, але якщо цей процес буде тривати, не узгоджуючись із організмом у цілому, то вони почнуть розмножуватися безконтрольно, і тоді почнеться хвороба.
Зауваження: Розум, при його правильному використанні, є досконалим і неперевершеним інструментом. При неправильному ж застосуванні він стає надзвичайно руйнівним. Виражаючись точніше, це не те, що ти, можливо, якось не так ним користуєшся — звичайно ти ним взагалі не користуєшся. Він користується тобою. Ось у чому полягає хвороба. Ти віриш у те, що ти є твій розум. А це омана. Інструмент заволодів тобою.


Я із цим не зовсім згодний. Те, що в мене, як й у більшості людей, багато безцільних міркувань, - це правда, але, все-таки, займаючись чим-небудь, я використовую свій розум і завжди поводжуся саме так.

Одне те, що ти здатний розгадати кросворд або побудувати атомну бомбу, зовсім не означає, що ти використовуєш свій розум. Точно так само, як собаки люблять обгризати кістки, розум любить запускати свої зуби в проблеми. Саме тому він розгадує кросворди й будує атомні бомби. Тебе більше нічого не цікавить. Дозволь мені запитати тебе ось про що: чи можеш ти звільнитися від розуму за власним бажанням? Чи знайшов ти кнопку “вимкнути”?






Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   50




База данных защищена авторским правом ©psihdocs.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница