Тоді виходить, що ніхто не несе ніякої відповідальності за те, що робить? Мені це не подобається.
Якщо тобою управляє розум, то в тебе немає вибору, і ти будеш продовжувати страждати від наслідків своєї неусвідомленості й тільки збільшувати страждання. Ти будеш продовжувати тягнути важку ношу, що складається зі страху, конфліктів, проблем і болю. Страждання, породжене таким чином, зрештою, виштовхне тебе зі стану неусвідомленості.
Те, що ви говорите із приводу вибору, також відноситься, як я думаю, і до прощення. Перш, аніж зможеш простити, потрібно стати повністю усвідомленим і поступливим.
“Прощення” - це термін, що у ході вже 2000 років, але уявлення більшості людей про те, що він означає, продовжує залишатися дуже неглибоким і досить обмеженим. Доти, доки ти будеш виходити зі свого самовідчуття, що йде коріннями в минуле, ти не зможеш по-справжньому простити ані себе, ані інших. Щире прощення можливе тільки через доступ до сили дійсного моменту, що є твоєю власною силою. Це приводить минуле в безпомічний, неспроможний стан, і ти глибоко усвідомлюєш те, що ніщо з того, що ти сам коли-небудь, робив або що було зроблено стосовно тебе, не в силах навіть злегка зачепити променисту суть того, хто ти є. Тоді вся концепція прощення стає непотрібною.
А як мені дійти до цієї точки усвідомлення?
Коли ти поступаєшся тому, що є, і стаєш повністю присутнім, минуле перестає мати яку-небудь силу. Воно тобі більше не потрібно. Присутність - ось ключ. Дійсний Момент - ось ключ.
Як я довідаюся, що поступився?
Коли тобі вже більше не знадобиться задавати це питання.
© Микола Лаврентьєв.
Переклад з англійської.
Москва 2003 р.
Нова редакція 2007 р.
loverentiev@mtu-net.ru
Поделитесь с Вашими друзьями: |