Сила моменту посібник з духовного просвітління



страница24/50
Дата19.06.2022
Размер1,17 Mb.
#186379
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   50
Связанные:
Syla momentu zaraz

Чи має тоді яке-небудь значення те, чи доможемося ми успіху в досягненні нашої зовнішньої мети в умовах світського життя або ж зазнаємо невдачі?

Це буде мати значення доти, доки ти не усвідомлюєш свою внутрішню мету. Коли це відбудеться, твоя зовнішня мета стане просто грою, у яку ти будеш грати тільки тому, що це робить тобі приємність. Разом з тим, можна потерпіти нищівну поразка у виконанні зовнішньої мети і в той же час мати повний успіх у здійсненні внутрішньої. Або скажемо по-іншому, що в дійсності є більше розповсюдженим: сполучення зовнішнього багатства й внутрішньої бідності, або як виразився Ісус: Яка користь людині, якщо вона придбає увесь світ, а душі своїй зашкодить?” (Мф 16:26). В остаточному підсумку, досягнення кожної зовнішньої мети рано або пізно, зрозуміло, приречене на “невдачу” просто тому, що ціль підпадає під чинність закону загальної нестійкості. Чим скоріше ти усвідомлюєш, що здійснення зовнішньої мети не може дати тобі тривалого почуття задоволення, тим краще. Коли ти побачиш обмеженість своєї зовнішньої мети, то відмовишся від нереалістичних очікувань, які повинні були б зробити тебе щасливим, а також узгодиш зовнішню мету із внутрішньою.


МИНУЛЕ НЕ МОЖЕ ВИЖИТИ У ТВОЇЙ ПРИСУТНОСТІ




Ви згадали про те, що думати або говорити про минуле під час відсутності такої необхідності - це один зі способів уникати сьогодення. Однак, крім того минулого, яке ми пам'ятаємо й з яким, можливо, ототожнюємося, чи не існує в нас іншого рівня минулого, що лежить набагато глибше? Я говорю про те неусвідомлене минуле, що обумовлює наше життя, особливо про досвід, отриманий в ранньому дитинстві, або, можливо, навіть про потойбічні відчуття. І потім, адже існують же наші культурні установки, що випливають із того, де географічно й у якому історичному періоді ми живемо. Всі ці речі визначають те, як ми бачимо світ, як реагуємо, про що думаємо, які взаємини маємо, тобто, як ми проживемо своє життя. Яким чином ми змогли б прийти до усвідомленості у відношенні всього цього, або ж, як нам від цього позбутися? Як довго це буде тривати? І навіть якщо все це в нас вийде, то що тоді залишиться?

Що залишається, коли зникає ілюзія?


Немає потреби досліджувати своє несвідоме минуле, за винятком тих випадків, коли воно проявляється в сучасний момент як думка, як емоція, як бажання, як реакція або як зовнішня подія, що з тобою відбувається. Усе, що тобі потрібно знати про своє несвідоме минуле, це те, що сьогодення вимете його геть. Якщо ти копаєшся в минулому, то воно перетворюється в бездонну яму: чим більше в ньому копаєшся, тим більше його стає. Якщо ти думаєш, що для усвідомлення минулого або звільнення від нього тобі буде потрібно ще трохи часу, іншими словами, якщо ти думаєш, що майбутнє коли-небудь звільнить тебе від минулого, то це омана. Звільнити тебе від минулого може тільки сьогодення. “Ще трохи часу” ніколи не звільнить тебе від часу. Знайди доступ до сили моменту Зараз. Це ключ.


Що таке сила моменту Зараз?

Не що інше, як сила твоєї присутності, сила твоєї усвідомленості, вільна від уявних форм.


Тому звертайся до минулого із сьогодення. Чим більше уваги ти віддаєш минулому, тим більше ти його харчуєш, тим ймовірніше, що ти будуєш “себе” з нього. Не зрозумій це перекручено: увага — це головне, це основа, але не для минулого, що вже минуло. Віддавай всю свою увагу сьогоденню; напрямляй її на своє поводження, реакції, настрій, думки, емоції, страхи й бажання, як тільки вони виникають у сьогоденні. Минуле є в тобі. Якщо ти можеш бути в достатній мірі присутнім, щоб все це відслідковувати, але не критично або аналітично, а без суджень, тоді це буде означати, що ти взаємодієш із минулим і розчиняєш його силою своєї присутності. Ти не зможеш відшукати себе, відправляючись для цього в минуле. Ти знаходиш себе, вступаючи в сьогодення.


А хіба не корисно згадати минуле й, таким чином, зрозуміти, чому ми робимо певні речі, чому певним чином реагуємо, або чому ми неусвідомлено створюємо свої особливого роду драми, стереотипи й моделі взаємин тощо?

Як тільки ти станеш більше усвідомленим у відношенні своєї щирої реальності, то можеш зненацька знайти внутрішню здатність бачити суть речей, як, скажемо, здатність бачити те, чому твої обумовлені установки змушують тебе діяти зовсім певним чином, наприклад, чому твої взаємини будуються по заданому сценарію, а також можеш згадати й співставити те, що відбувалося в минулому, або побачити ці установки ясніше. Все це, звичайно, здорово й може бути корисним, але анітрошки не наближає до суті. А суттю є твоя усвідомлена присутність. Саме вона розчиняє минуле. Це перетворююча субстанція. Не прагни зрозуміти минуле, але будь настільки присутнім, наскільки можеш. Минуле не здатне вижити у твоїй присутності. Воно може вижити лише під час твоєї відсутності.



Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   50




База данных защищена авторским правом ©psihdocs.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница