Сила моменту посібник з духовного просвітління



страница19/50
Дата19.06.2022
Размер1,17 Mb.
#186379
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   50
Связанные:
Syla momentu zaraz

Це руйнує старий спосіб дії свідомості, вірніше, несвідомості; чи треба нам це робити, або воно так чи інакше трапиться саме? Я маю на увазі, чи не є така зміна неминучою?

Це як подивитися. Те, що робиться, і те, що відбувається, - насправді той самий процес; тому що ти одне ціле з усією безмежністю свідомості, ти не можеш відокремити одне від іншого. Але абсолютної гарантії того, що люди будуть це робити, немає. Процес не є ані неминучим, ані автоматичним. Твоє співробітництво, твоя участь є його сутнісною частиною. І як на це не подивися, це і є квантовий стрибок в еволюції свідомості, втім, як й єдиний шанс для виживання всієї людської раси.


РАДІСТЬ ЖИТТЯ

Щоб уберегти себе від можливої небезпеки виявитися в стані, у якому психологічному часові вдасться тебе захопити, ти можеш використати простий критерій. Запитуй себе: “ Чи випробовую я радість, спокій і легкість від того, чим зараз займаюся?” Якщо ні, то це означає, що час затуляє дійсний момент, а життя сприймається як важка ноша або як боротьба.


Якщо в тому, чим ти займаєшся, немає ані радості, ані спокою, ані легкості, то це не обов'язково означає, що тобі варто змінити те, що ти робиш. Досить змінити те, як ти це робиш. “Як” завжди важливіше, аніж “що”. Подивися, чи є в тебе можливість приділити ще більше, причому набагато більше, уваги самому діланню, аніж результатові, якого ти хочеш досягнути за допомогою цього ділання. Напрями всю свою увагу на те, що дарує тобі цей момент. Разом з тим це буде означати, що ти цілком приймаєш те, що є, тому що ти не можеш віддавати чомусь всю повноту своєї уваги й одночасно цьому противитися.
Як тільки ти починаєш шанувати й поважати дійсний момент, те все наявне невдоволення розсіюється й необхідність боротьби зникає, а життя починає текти радісно й спокійно. Якщо ти дієш виходячи з усвідомлення сьогодення моменту, то все, що ти робиш, буде пронизано відчуттям якості, турботи й любові, - навіть найпростіші дії.




Так що, не турбуйся й не надавай значення результатам своєї праці — просто віддавай увагу тому, що ти робиш. Результати будуть з'являтися самі собою. Це дуже потужна духовна практика. У Бхагавадгіті, в одній з найстаріших і прекраснійших з існуючих нині духовних технік неприхильність до результату праці зветься Кармі-Йога. Вона описується як шлях “прихильності дії”.
Коли нав'язливе прагнення вислизнути з дійсного моменту зникає, тоді радість Життя втікає в усе, що б ти не робив. У ту ж мить, коли ти переносиш увагу на те, що є в дійсному моменті, ти відчуваєш присутність, спокій і мир. Ти більше не залежиш від майбутнього в плані власного задоволення й своєї найбільш повної реалізації - ти більше не шукаєш їх заради свого порятунку. Тому не прив'язаний до результатів. Ні зрив або невдача, ані успіх або перемога, уже не мають над тобою влади, у них просто немає сили змінити твій внутрішній стан Буття. Це означає, що ти знайшов життя під своєю життєвою ситуацією.
Під час відсутності психологічного часу твоє самовідчуття виходить із Сущого, а не з особистого минулого. Таким чином, психологічна необхідність стати кимсь іншим, чим ти вже є, зникає. У суспільстві, на рівні своєї життєвої ситуації ти й справді можеш стати багатим, розумним, добре обізнаним, успішним, вільним від того або іншого, однак у більше глибокому вимірі Буття, ти вже є зробленим і цілісним прямо зараз.


Чи зможемо ми, чи захочемо ганятися за чимось зовнішнім, перебуваючи в цьому стані цілісності?

Звичайно, так, але в тебе більше не буде ілюзорних очікувань того, що хтось або щось урятує тебе або зробить тебе щасливим у майбутньому. Що стосується твоєї життєвої ситуації, то в ній можуть бути цілі, яких ти можеш досягати або домагатися. Це ж світ форм, світ знаходжень і втрат. Знай, що на більше глибокому рівні ти вже досконалий, і як тільки зрозумієш це, то у всьому, що ти робиш, заграє весела й радісна енергія, що тільки й чекає, щоб ти випустив її на волю. Будучи вільним від психологічного часу, ти більше не будеш переслідувати свої цілі з нещадною й непохитною рішучістю, що приводиться у дію страхом, злістю, невдоволенням і досадою або необхідністю кимось стати. І ти більше не будеш залишатися пасивним і бездіяльним зі страху пережити невдачу, що для его буде означати втрату себе. Коли твоє глибинне самовідчуття виходить із Сущого, коли ти вільний від психологічної необхідності ставати кимось ще, тоді ані твоє щастя, ані твоє самовідчуття не залежать від результату, і тоді це приносить звільнення від страху. Ти вже не будеш шукати сталості там, де її не знайти: у світі форм, у світі знаходжень і втрат, у світі народження й смерті. Ти більше не будеш вимагати, щоб ситуації, умови, місця твого перебування або люди зробили тебе щасливим, і не будеш страждати, якщо вони не виправдують твоїх очікувань.


Усе шановано, але ніщо не значиме. Форми народжуються й умирають, проте, ти усвідомиш ту вічну основу, що стоїть за формою. Ти знаєш, що “ніяка реальність не може бути для тебе погрозою”. <3>
Коли це є твоїм станом Буття, то як же ти можеш не досягнути мети? Ти вже досягнув її.

Поделитесь с Вашими друзьями:
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   50




База данных защищена авторским правом ©psihdocs.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница