Що переживає ваш розум? Мислення вголос як метод в крос-культурній психології



Скачать 16,44 Kb.
Дата18.07.2022
Размер16,44 Kb.
#187507
Связанные:
Катя. Аналіз статті.Мислення вголос як метод в крос-культурній психології


Що переживає ваш розум?
Мислення вголос як метод в крос-культурній психології

Робота виконана на базі відділу психології Університету Південної Флориди м. Джексонвіль. Автор дослідження К. Домінік Гьосс. Основна мета статті розглянути метод мислення вголос в рамках крос-культурної психології та його обмеження. Стаття опублікована в журналі Кордони психології 13 серпня 2018 року.


В методологічному плані дослідження описано досить структурно та коректно. Спочатку автор використовує методи історичного аналізу розглядаючи метод мислення вголос в рамках уже існуючих крос-культурних досліджень. Наступний методологічний крок дослідника полягає в розкритті сутності, переваг та обмежень даного методу в рамках крос-культурної психології.
В рамках даного дослідження мислення в голос визначається як вербалізація думок під час виконання конкретного завдання. Сутність його полягає в тому, що респонденту пропонується вербалізувати усі думки які у нього виникають в процесі виконання певного завдання.
В статті здійснений огляд використання даного методу в інших дослідження та дисциплінах. Так даний метод використовується не лише в рамках дослідження когніцій, але і в рамках дослідження процесу навчання, осмислення тексту, розробки програмного забезпечення і т.д.
Здійснений опис проблеми надійності та валідності як методу. Описані недоліки методу та значення протоколів та інструкції експериментатора в процесі його використання. В рамках крос-культурної парадигми здійснений наголос на необхідності залучення носія мови (кодер) для розшифрування протоколів самозвіту респондентів. Відтак, в рамках крос-культурної психології метод мислення вголос натикається на проблему адекватного перекладу.
Визначаються наступні якісні критерії оцінки надійності протоколів методу мислення вголос: достовірність, надійність, переносимість та підтверджуваність.
Достовірність – на скільки можна бути впевненим в правдивості висновків дослідження.
Переносимість – критерій який показує чи можуть отримані результати бути застосовані до інших національностей, менталітетів та ін.
Надійність – на скільки надійним було дослідження. На скільки, в кількісній характеристиці, властиві ті чи інші характеристики об’єкту дослідження.
Підтверджуваність – на скільки точними є висновки дослідника і яка міра його суб’єктивного в цих висновках.
Вказується на не популярність методу мислення вголос в рамках крос-культурних досліджень психологічної галузі. Проте, наводиться приклад його ефективного застосування. Так, даний метод був використаний в рамках крос-культурного дослідження вживання алкоголю в Фінляндії, Германії, Італії та Голландії.
Дослідження виявило, що респонденти різних національностей по різному сприймають питання опитувальника і як результат по різному фербалізують хід своїх думок. В підтвердження даного положення наведені результати досліджень американських та голландських респондентів із застосуванням методу мислення вголос.
В результаті, метод мислення в голос в рамках крос-культурних досліджень наглядно демонструє специфіку та відмінність розуміння предмету питань (завдання) стосовно якого респондентам різних національностей необхідно вербалізувати хід своїх думок. З крос-культурної точки зору словесний протокол, який застосовується в даному методі, відображає культурну концепцію слова мовця і дає розуміння його культурного світу.
Потрібно сказати, що аналіз таких протоколів обов'язково вимагає кодерів від відповідних культур-учасників або кодерів, які є мультикультурними компетентними не лише знаючими про інші культури, але глибоко усвідомлюючи їх власні упередження та забобони.
Далі автор наводить результати власного дослідження яке було проведене з представниками Бразилії, Германії, Індії, Філіппін та США. Респондентам було доручено думати вголос, працюючи над двома завданнями. Одним із завдань було комп’ютерне моделювання, в якому учасники взяли на себе роль командира пожежної охорони, який повинен був захистити три міста та ліс від наближення пожеж. Учасники завжди розмовляли рідною мовою, коли думали вголос. Далі, автор наводить графічний матеріал результатів дослідження.
Науковець стверджує, що аналіз протоколів мислення вголос, як результат використання даного методу, може бути використаний для перевірки теорій, розроблених у західних індустріально розвинутих країнах на їхню міжкультурну обґрунтованість.
Дані мислення вголос також можуть використовуватися як незалежні змінні для перевірки впливу на залежну змінну. Одне з питання, що стосується даних американського та філіппінського учасника, стосується того, на яких етапах можна передбачити ефективність моделювання пожежі. І як результат, можна визначити чи є крос-культурна залежність у вирішенні наприклад такої проблеми, як пожежі.
В завершення, автор виділяє наступні обмеження методу мислення вголос як крос-культурного феномену.
По-перше, деякі учасники можуть не розмовляти послідовно і можуть тривалий час мовчати. Автор показав, що американці зі Східної Азії мали різні погляди щодо розмови та мислення вголос порівняно з європейськими американцями. Східно-азіатські американці вважали розмови не важливими при вирішенні проблем, і вказали, що рідше спілкуються вдома з батьками порівняно з європейськими американцями.
По-друге, фоновий шум або учасник з дуже м'яким голосом може ускладнити розуміння словесних висловлювань учасника на стрічці (протокол). Навчання учасника говорити голосніше може вплинути на дані. Людині важко змінити гучність свого голосу.
По-третє, не кожен пізнавальний процес є активним в робочій пам'яті і може бути вербалізований. Деякі психологічні процеси не доходять до свідомості або є автоматичними процесами, які неможливо вербалізувати.
По-четверте, іноді учасник може відчувати різні думки, але може не встигнути висловити їх усі, і, отже, буде потрібно вибрати, про що повідомити.
П'яте обмеження є практичним. Аналіз протоколів мислення вголос є стомлюючим та трудомістким.
Даний метод широко застосовується в різних областях психології, однак на багато менше в рамках крос-культурної психології. У цій роботі було обговорено обмеження методу та показано його сильні сторони, обговоривши різні можливості для крос-культурних досліджень.
Скачать 16,44 Kb.

Поделитесь с Вашими друзьями:




База данных защищена авторским правом ©psihdocs.ru 2022
обратиться к администрации

    Главная страница