Реферат кількісні методи дослідження історії у кліометриці Виконав: Викладач


Розділ 3. «Мікрокомп’ютерна революція» кінця 80-х – початку 90-х років і сучасний етап»



Скачать 58,88 Kb.
страница5/8
Дата19.10.2019
Размер58,88 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8
Розділ 3.

«Мікрокомп’ютерна революція» кінця 80-х – початку 90-х років і сучасний етап»

Персональні комп’ютери в історичних дослідженнях почали використовуватися лише з початку 1988 р. (три IBM-сумісні мікрокомп’ютери “Нейрон» - 256 Кбайт оперативної пам’яті за відсутності жорсткого диска – придбані історичним факультетом МДУ). На історичному факультеті МДУ число ПК в 1992 р. досягло 25, а в 1995 р. – 50. Різноманітні моделі курсу «Кількісні методи й ЕОМ в історичних дослідженнях» розвиваються також в РДГУ, в Азербайджанському, Алтайському, Білоруському, Воронезькому, Дніпропетровському, Єкатеринбурзькому, Мордовському, Самарському, Санкт-Петербурзькому та ряді інших університетів Росії та країн СНД. Поява ПК нових моделей помітно активізувала розробку програм, призначених для контролю знань і навчання історичним дисциплінам.
Ці роботи велися з початку 80-х років у Ленінграді, Мінську, Москві, Барнаулі та інших центрах і призвели до не поганих результатів. Інший важливий аспект «мікрокомп’ютерної революції» був пов’язаний зі зростанням інтересу до створення баз даних за матеріалами історичних джерел.
Програмне забезпечення ПК дало в руки істориків вельми зручний і доступний кожному інструмент для зберігання даних джерела й інформаційного пошуку. Виходячи з необхідності координації та певної уніфікації діяльності діяльності з розробки баз даних, представники історичного факультету МДУ, Інституту історії СРСР АН СРСР і МДІАІ (Історико-архівного інституту) виступили в 1989 р. з ініціативою створення Банку (машинозчитуваних) даних з російської історії.
Ця ідея одержала фінансову підтримку Відділення історії АН СРСР (пізніше РДНФ), і з 1990 р. ініціативна група приступила до практичної діяльності. В 1990 р. було створено Інформаційний бюлетень «Історія і комп’ютер», який виходить щоквартально. Він став основним каналом оперативного обміну інформацією в середовищі спеціалістів у галузі історичної інформатики та квантитативної історії.

Поява комп’ютерів нового покоління стимулювало розробку істориками не лише баз даних, а й баз знань, застосування експертних систем та інших систем штучного інтелекту (наприклад, когнітивних комп’ютерних моделей розуміння тексту). Активізувалися роботи з комп’ютерного аналізу текстових джерел і зображень, що ведуться в ряді лабораторій країни. Нові комп’ютерні технології, засновані на використанні сканерів, відеотехніки та лазерних дисків, істотно розширили можливості зберігання й аналізу зображальних джерел.
У середині 90-х російські історики одержали доступ до інформаційних ресурсів глобальної мережі Інтернет (до мережі було підключено комп’ютери історичних факультетів МДУ й Алтайського держуніверситету). Однак до 1992 р. розвиток історичної інформатики в аж до 1992 р. майже не перетинався з розвитком цього напряму за кордоном. Три конференції та школи-семінари з нових методів історичних досліджень, що відбулися в 1991 р. у Підмосков’ї, на Україні, та в Білорусі, виявили певний застій у розвиткові нового дослідницького інструментарію й інформацйних технологій аналізу джерел. А в діяльності створеної в 1986 р. Міжнародної асоціації «History & Computing» (AHC), нині найактивнішої фахової організації з питань квантитативної історії, фахівці з країн Східної Європи, фактично не брали участі.

Ситуація почала змінюватися з січня 1992 р., коли АНС організувала міжнародний симпозіум з координації дослідницькох діяльності в галузі історичної інформатики в країнах Західної та Східної Європи, який відбувся в Зальцбурзі (Австрія).

В результаті вже до літа 1992 р. в ряді країн Східної Європи було створено асоціації “History & Computing”. У червні того ж року в Ужгороді відбувся міжнародний семінар «Нові комп’ютерні технології в історичних дослідженнях і освіті», організований історичним факультетом МДУ (представленим лабораторією історичної інформатики) та Закарпатською асоціацією молодих істориків при підтримці АНС. Ужгородський семінар зібрав фахівців з історичної інформатики з 13 країн. Уперше вчені Західної та Східної Європи обмінялися досвідом своїх напрацювань у галузі історичної інформатики.

Уже в жовтні 1992 р. щойно заснована Асоціація «Історія та комп’ютер» за активної підтримки АНС організували першу в Східній Європі міжнародну осінню школу «Історична інформатика: Європейська модель». Заняття школи згодом стали щорічними. Важливою складовою наукового життя співтовариства фахівців з історичної інформатики стали щорічні конференції АІК, які щороку відбуваються навесні в Підмосков’ї. Публікації праць цих конференцій дають уявлення про тенденції розвитку історичної інформатики в країнах СНД.

Ідея математичного моделювання в історії вже близько десяти років розвивається в асоціації «Історія та комп’ютер», на семінарах Л. І. Бородкіна на історичному факультеті МДУ, а також у працях членів-кореспондентів РАН Ю. Н. Павловського, Н. В. Білотілова та інших співробітників ВЦ ім. О. О. Дородніцина РАН.
Історичні процеси на рівні макроекономіки та динаміки економіко-соціальної структури суспільства аналізуються в науковій школі професора Д. С. Чернавського, що склалася у Фізрчному інституті ім. П. Н. Лебедєва РАН. В Інституті прикладної математики ім.. М. В. Келдиша РАН вперше на теренах СНД за спеціальністю «Теоретичні основи математичного моделювання, чисельні методи та комплекси програм» захищено кандидатську дисертацію з історичної тематики (праця Артемія Малкова про динаміку аграрних суспільств). С. Ю. Малков з 4-го Центрального інституту Міністерства оборони РФ використав аналіз історичних процесів для дослідження проблем стратегічної стабільності.
Володимир Буданов з Інституту філософії РАН, спираючись на математичні моделі, розвинув своєрідну «історичну соціальну психологію», що передрікає зміни архетипів у суспільній свідомості. Рем Баранцев з СПбДУ використовує кількісні методи для вивчення семіодинаміки – теорії зміни знакових систем і смислів].
Підвищення уваги до баз даних, комп’ютерних технологій аналізу історичних джерел породило побоювання, які неодноразово висловлювалися в дискусіях істориків-кліометристів у тому, що цей процес призведе до переключення інтелекту на чисто прагматичні цілі, а методичний арсенал зведе до стандартних пакетів программ, і як наслідок – падіння рівня змістовних результатів квантитативної історії.




Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База данных защищена авторским правом ©psihdocs.ru 2019
обратиться к администрации

    Главная страница