Реферат кількісні методи дослідження історії у кліометриці Виконав: Викладач


Розділ 2. «Основні етапи розвитку квантитативної історії»



Скачать 58,88 Kb.
страница3/8
Дата19.10.2019
Размер58,88 Kb.
ТипРеферат
1   2   3   4   5   6   7   8
Розділ 2.

«Основні етапи розвитку квантитативної історії»

2.1 «США»

Метою історика в широкому сенсі є аргументація власних суджень і описів стосовно подій, що сталися в минулому. Його висновки приводять до розуміння значення проблеми, і зазвичай історики визнають, що події та їхні наслідки рідко є грою випадку. Звичним явищем є повторюване спостереження зв’язку між явищами, що дозволяє припускати каузальність. Проблема, звісно, лежить у тому, що повторюваність не означає автоматично причинно-наслідковості (згадаймо хоча б знамениту формулу «після цього, не внаслідок цього»). Те, що на перший погляд може здатися причинно-наслідковим зв’язком, насправді може пояснюватися особливим і строго обмеженим контекстом, недостатністю або нечіткістю історичних свідчень або ж просто хибою в логічному мисленні.
Доволі часто цей буцімто зв'язок «розсипається» при тривалішому спостереженні або введенні в науковий обіг нових даних. Більше того, навіть визнані закони, що встановлюють певні співвідношення між об’єктами, в історичних дисциплінах кардинально відрізняються від подібних за функцією законів у точних науках, будучи значно менш строгими й інваріантними. Проте практика встановлення взаємозв’язків міцно прижилася серед істориків.
Однак бум кліометрії розпочався у 1950-х рр. у США, де розвинулися потужні школи «нової економічної історії», «нової політичної історії», «нової соціальної історії». Покоління економістів, яке виросло на нових теоретико-методологчних принципах у 40-і – 50-і роки, саме знаходилося під сильним впливом видних економістів-теоретиків, не пов’язаних з кліометрією. Серед останніх особливе місце посідає Саймон Кузнец, який вважається засновником нової школи з вивчення економічного росту, яка заклала основні принципи нового підходу до розрахунку показників, необхідних для аналізу.
Семінар Кузнеца в John Hopkins University було розділено на чотири частини, кожна з яких і досі є невід’ємною частиною американської кліометрії: вивчення росту народонаселення, технологічних змін, довгострокових тенденцій у валовому національному продукті та його складових, а також використання системи національних рахунків для порівняльного вивчення економічного росту. Останньою проблемою плідно займався теоретик Вільям Ростоу («Стадії економічного зростання»).
Однак спершу розвиток кліометрії відбувався так бурхливо, що традиційна економічна історія швидко стала сприйматися кліометристами як застаріла. Виникла реальна загроза того, що в недалекому майбутньому кліометрія буде субдисципліною економіки, а не історії. Лише в 1976 році Дональд МакКлоскі поставив питання про поєднання кліометрії, економічної теорії й економічної історії. Прикметно, що за 30 років існування кліометрії увагою американських дослідників незмінно користувалися такі питання: «вимірювання» рабства, аспекти економічного розвитку США (такі, як фактор залізниць в економічному піднесенні), електоральна активність населення, соціальна стратифікація, транспортування й комунікації, імміграція, демографія тощо, які визначалися значною кількістю доступних статистичних даних. З 1960-х рр. власне квантитативна історія розвивалася пліч-о-пліч з комп’ютерною технікою. Було створено спеціалізоване програмне забезпечення для обробки статистичних даних (зокрема, Call360 Statistical Package (STATPACK) від IBM – дві версії від 1969 і 1970 рр.).
Темі використання ЕОМ в історичних дослідженнях почала присвячуватися значна кількість періодичних видань (наприклад, Вільям Майкл редагував розділ інноваційних комп’ютерних програм у «Psychological and Measurement»). Серед теоретичних праць, які ілюстрували й обґрунтовували значення ЕОМ, слід назвати “Correlation, regression and ecological fallacy: a critique” (1974) Е. Ліхтмана, «Ecological regression and the analysis of past politics» (1973) Моргана Куссера, «The Wallace vote in Alabama: a multiple regression analysis» (1973) Е. Блека і М. Блека та «Using ecological regression» (1974) Е. Т. Джонса
Саме поняття «кліометрика» з 80-х рр. трактується все більш широко. Розмаїття кліометричної тематики в сучасний період указує на те, що кліометрика стала являти собою міждисциплінарну область, орієнтовану на використання теорії та кількісних методів у різних сферах, таких як економіка, історія, соціологія, демографія, навіть політологія. Серед нових тематичних напрямків можна назвати вивчення фінансових інституцій, ринку праці, рівня життя, здоров’я та добробуту людей, філософії тарифної політики та її впливу на регіони та промисловий розвиток, структурні зміни в американській промисловості межі 19-20 ст., поява сучасних корпорацій, розвиток і ріст фінансових посередників і фінансового ринку, становлення Федерального резерву. Тепер у центрі уваги вчених найчастіше опинялися не окремі явища, а тенденції, що визначали економічний чи навіть політичний розвиток суспільства. Порівняно з попереднім періодом емпірична частина дослідження стала займати більшу частку.
Якщо раніше «нові економічні історики» намагалися, виходячи з економічної теорії, пояснити кожний одержаний кількісний результат, і їхні роботи часто були перевантажені «технічним жаргоном» і другорядними концепціями, то тепер кількість теорії та техніки стала більш збалансованою, що полегшило сприйняття кліометричних робіт. У той же час економічні історики активно оперували новими теоріями: теорією ігор, моделями рівноваги, теорією людського капіталу, залежністю шляху тощо. Вивчення економічного росту вийшло за намічені Кузнецом рамки, цю проблему почали пов’язувати з вивченням демографічних змін, ростом добробуту, еволюцією життєвих стандартів. Як приклад такого підходу найчастіше приводять статті Пола Девіда, Воррена Сендерсона, Клайна Поупа, Джеймса Кірла.
Під впливом англійської демографічної школи значно посилилося значення історичної демографії, яка до того посідала третьорядне місце. Окремі аспекти рівня життя громадян стали повноправними предметами кліометричних досліджень. Кліометричні праці 80-х рр. показують, що теми, які раніше розроблялися лише в рамках економіки (наприклад, ринок праці), починають вимагати для свого розкриття соціального й історичного аналізу.
Це стало наслідком загальної тенденції американської кліометрики цього періоду – акценту на макрорівень дослідження, що є актуальним і сьогодні. Мікропідходи і стали основним шляхом збагачення кліометричного інструментарію за рахунок суміжних з економікою дисциплін. Тепер украй важко провести інституціональну межу між кліометрикою й економічною історією


Поделитесь с Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База данных защищена авторским правом ©psihdocs.ru 2019
обратиться к администрации

    Главная страница