Піддослідних, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років на основі діагностики симптомів кризи та статусу его-ідентичності а «досягнутою»
Скачать 164,49 Kb.
|
2018 326 kirzhatckayakv.ru.uk
doc mo
| Кількість осіб
Рисунок 6 – Розподіл рівнів вираженості психічної активації, інтересу, емоційного тонусу, напруги та комфортності у кількості людей Малюнок показує, що для більшості випробуваних, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років, характерні середній ступінь психічної активації, інтересу, емоційного тонусу та комфортності, а також високий рівень напруги. Однак також у великої кількості піддослідних (32 особи з 84) виявлено низький ступінь комфортності. Це може бути пов'язано зі специфічними особливостями вибірки – актуальна ситуація кризи впливає на психоемоційний стан людини, підвищуючи напруженість стану випробуваних, відчуття загального дискомфорту, тривожності та страху, а також знижуючи стан добробуту, спокою та гармонії. На цій вибірці піддослідних проведено процедуру оцінки емоційної спрямованості піддослідних за даними тест-анкети «Емоційна спрямованість» (автор: Б.І. Додонов), та підрахунку середнього значення за кожною шкалою методики. Далі вираженість показників емоційної спрямованості діагностувалася індивідуально кожному за випробуваного. Отримані дані вираженості показників емоційної спрямованості у кількості осіб представлені малюнку 7. Рисунок 7 – Розподіл вираженості показників емоційної спрямованості кількості осіб Малюнок показує, що для більшості піддослідних, що перебувають у періоді проживання кризи 30 років, характерна спрямованість на пугнічні (пов'язані з потребою у подоланні небезпеки), глоричні (як потреба випробуваного у самоствердженні та досягненні слави) та комунікативні емоції (пов'язані з . Найменш характерна у вибірці випробуваних спрямованість на романтичні (пов'язані з потребою у всьому незвичайному та таємничому) та акізивні емоції (пов'язані з потребою у накопиченні, «колекціонуванні» речей, що виходить за межі практичної потреби в них). Отримані результати можуть бути пов'язані з тим, що перебуваючи в ситуації кризи і відчуваючи психоемоційну напругу, чоловіки і жінки прагнуть зміцнити самооцінку, що похитнулася, і образ-Я через потребувсамоствердження. Відчуваючи небезпеку, пов'язану з кризовою ситуацією, що склалася, вони відчувають потребу в її подоланні та встановленні гармонійних відносин із зовнішнім світом. Крім того, вони потребують підтримки близьких людей і потребують спілкування. Також на цій вибірці піддослідних проведено процедуру оцінки типу емоційної реакції на вплив стимулів довкілля за даними методики В.В. Бойко. Виразність показників емоційної спрямованості діагностувалися індивідуально кожному за випробуваного. Отримані дані вираженості типів емоційної реакцію вплив стимулів довкілля у кількості людина представлені малюнку 8. Рисунок 8 – Розподіл виразності типів емоційної реакцію вплив стимулів довкілля у кількості людина Як показує малюнок, для більшості випробуваних, що перебувають у періоді проживання кризи 30 років (38 осіб з 84), характерний такий тип емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища як «Рефрактерна активність всередину» - емоційна система сприйняття більшої частини піддослідних пасує перед різними впливами - і позитивними, і негативними, і амбівалентними. У навколишній дійсності вона вибирає переважно амбівалентні стимули. При цьому такі стимули як би «застрягають» в особистості випробуваного, залишаються у вигляді переживань неприємного осаду, роздумів, прихованого смутку, страху, заздрості чи агресії. Для трохи меншого числа піддослідних (27 осіб із 84) характерний такий тип емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища як «дисфорична активність зовні» – позитивні і негативні стимули довкілля в таких піддослідних зводяться до різноманітних негативним переживанням, а емоційна система загалом налаштована негативні стимули. Для найменшого числа піддослідних (19 з 84) характерний такий тип емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища як «ейфорична активність зовні» – такі випробувані реагують на позитивні, негативні та нейтральні стимули довкілля з ентузіазмом, радістю та захопленням, вони прагнуть конструктивно вирішувати життєві проблеми чи ігнорують їх. Дані результати можуть бути пов'язані із загальною нестабільністю емоційної сфери чоловіків і жінок, що перебувають у періоді проживання кризи – перебуваючи в ситуації переживання кризи, загальної психоемоційної напруги, вони відчувають великий спектр різних емоцій, найчастіше негативних. Таким чином, аналіз особливостей перебігу кризи 30 років на вибірці чоловіків та жінок, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років, дозволяє зробити такі висновки: У досліджуваній нами вибірці у найбільшій кількості представлені випробувані із високим і середнім рівнем ситуативної тривожності і із середнім рівнем особистісної тривожності. Найменш представлені у вибірці особи з низьким рівнем ситуативної та особистісної тривожності. Така ситуація може бути пов'язана з тим, що ситуація кризи накладає відбиток на емоційний стан особистості, викликаючи тривогу, нервозність, а також уважність до того, що відбувається. При цьому випробувані не схильні сприймати ситуації, що виникають як дуже загрозливі, проте не схильні і до недбалості в оцінці ситуацій або недооцінці ситуацій. Більшість випробуваних характеризується помірною інтенсивністю і обсягом взаємодії з навколишнім світом – вони в міру інертні, спокійні, в міру активні. Як підвищена стрімкість, і зайва пасивність властива невеликій кількості людина. За показником настрою можна дійти невтішного висновку у тому, що емоційний фон більшості піддослідних характеризується помірковано піднятим настроєм, середньої вираженістю низки емоційних станів (нудьга, сум, туга, страх, захопленість, радість, захоплення та інших.). Однак важливо, що добрий, виражений піднесений настрій, виражене переживання радості та захоплення характерно для дуже малої кількості людей – піддослідним переважно пригнічений стан, переживання нудьги, смутку чи туги. Для більшості піддослідних, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років, характерні середній ступінь психічної активації, інтересу, емоційного тонусу та комфортності, а також високий ступінь напруги. Однак також у великої кількості піддослідних виявлено низький ступінь комфортності. Для більшості піддослідних, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років, характерна спрямованість на пугнічні, глористичні та комунікативні емоції. Найменш характерна у вибірці досліджуваних спрямованість на романтичні та активні емоції. Для більшості піддослідних, що перебувають у періоді проживання кризи 30 років, характерний такий тип емоційної реакції на вплив стимулів навколишнього середовища як «рефрактерна активність всередину». Для найменшого числа піддослідних характерний такий тип емоційної реакцію вплив стимулів довкілля як «ейфорична активність зовні». Скачать 164,49 Kb. Поделитесь с Вашими друзьями:
|