Піддослідних, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років на основі діагностики симптомів кризи та статусу его-ідентичності а «досягнутою»
Скачать 164,49 Kb.
|
2018 326 kirzhatckayakv.ru.uk
doc mo
- Навигация по данной странице:
- Вивчення особливостей емоційної сфери у період проживання кризи 30 років
| піддослідних, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років на основі діагностики симптомів кризи та статусу его-ідентичності А («досягнутою» его-ідентичності) діагностувалися індивідуально для кожного випробуваного. Отримані дані діагностики статусу его-ідентичності (високі показники та показники вищі за середній) у піддослідних, що перебувають у періоді проживання кризи 30 років, у кількості осіб представлені на малюнку 2. Рисунок 2 – Розподіл статусів его-ідентичності у піддослідних, що у період проживання кризи 30 років, у кількості людина Як показує малюнок, для більшої частини піддослідних, що перебувають у періоді проживання кризи 30 років, характерно проживання стадії гострої кризи («дифузна» его-ідентичність – 86 із 248). Проживання передкризової стадії («дозволена» его-ідентичність) характерне для 79 піддослідних, проживання посткризової стадії («досягнута» его-ідентичність) характерно для 49 піддослідних. Для інших піддослідних був діагностовано певного статусу его-идентичности (34 людини). На подальшому етапі дослідження було відібрано випробуваних, у яких за результатами діагностики виявлено високі показники та показники вище середнього значення за обома шкалами методики «Симптоми нормативної кризи» (СНК, автор: І.А. Шляпнікова) та проживання стадії гострої кризи («дифузна» его-ідентичність) за даними СЕІ-тесту (статусів его-ідентичності тесту, автор: Е . Л. Солдатова). Таким чином, за результатами аналізу симптомів кризи та статусу его-ідентичності у вибірку дослідження увійшли чоловіки та жінки, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років (стадія гострої кризи). Обсяг вибірки склав 84 особи, серед них – 45 жінок та 39 чоловіків віком від 28 до 33 років. Вивчення особливостей емоційної сфери у період проживання кризи 30 роківОднією із завдань дослідження було вивчення особливостей емоційної сфери під час проживання кризи 30 років. У вибірку дослідження на даному етапі увійшли чоловіки та жінки, які перебувають у періоді проживання кризи 30 років. Загальний обсяг вибірки на даному етапі становив 84 особи, серед них – 45 жінок та 39 чоловіків. На цій вибірці піддослідних проведено процедуру діагностики тривожності за даними тесту Спілбергера-Ханіна для визначення особистісної та ситуативної тривожності та підрахунку середнього значення та стандартного відхилення за кожною шкалою методики. Згідно з нормативними даними тесту Спілбергера-Ханіна, показник менший 30 балів відповідає низьким рівнем тривожності, показники від 31 до 45 балів – середньому рівню тривожності, показники понад 45 балів – високому рівню тривожності. Далі, виходячи з нормативних значень за методикою, проведено процедуру визначення рівня ситуативної тривожності для кожного випробуваного. Отримані дані розподілу рівня ситуативної тривожності за тестом Спілбергера-Ханіна визначення особистісної і ситуативної тривожності у кількості людина представлені малюнку 3. Рисунок 3 – Розподіл рівня ситуативної тривожності за тестом Спілбергера-Ханіна Малюнок показує, що більшість піддослідних (38 людина з 84), що у ситуації кризи 30 років, характерний високий рівень ситуативної тривожності. Середній рівень ситуативної тривожності також уражає великої кількості піддослідних, і кількісно представлений у тому ж ступеня, як і високий рівень (37 людина з 84). Найменшою мірою у вибірці представлений низький рівень ситуативної тривожності (9 осіб із 84). Виходячи з нормативних значень за методикою проведено процедуру визначення рівня особистісної тривожності для кожного випробуваного. Отримані дані розподілу рівня особистісної тривожності за тестом Спілбергера-Ханіна визначення особистісної і ситуативної тривожності у кількості людина представлені малюнку 4. Рисунок 4 – Розподіл рівня особистісної тривожності за тестом Спілбергера-Ханіна Як очевидно з малюнка, більшість випробуваних (45 людина з 84), що у ситуації кризи 30 років, характерний середній рівень особистісної тривожності. Середній рівень особистісної тривожності кількісно представлений меншою мірою (31 людина з 84). Найменшою мірою у вибірці представлений низький рівень особистісної тривожності (8 осіб із 84). Таким чином, у досліджуваній нами вибірці у найбільшій кількості представлені випробувані з високим та середнім рівнем ситуативної тривожності та із середнім рівнем особистісної тривожності. Найменш представлені у вибірці особи з низьким рівнем ситуативної та особистісної тривожності. Така ситуація може бути пов'язана з тим, що ситуація кризи накладає відбиток на емоційний стан особистості, викликаючи тривогу, нервозність, а також уважність до того, що відбувається. При цьому випробувані не схильні сприймати ситуації, що виникають як дуже загрозливі, проте не схильні і до недбалості в оцінці ситуацій або недооцінці ситуацій. Ситуативна тривожність як стан пов'язана з емоціями, що суб'єктивно переживаються: напругою, занепокоєнням, заклопотаністю, нервозністю. Такий стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічності у часі. Особистісна тривожність є стійку індивідуальну характеристику особистості, яка відбиває схильність людини до тривозі і передбачає наявність в нього тенденції сприймати велику кількість ситуацій як загрозливі, відповідаючи кожну їх певної реакцією. Як схильність, особиста тривожність активізується при сприйнятті певних стимулів, які людиною розцінюють як небезпечні для самооцінки, самоповаги. Для більшості вибірки властиво помірне сприйняття широкого кола ситуацій як загрозливих, помірне чи підвищене відчуття тривоги і занепокоєння. При роботі з особами, які отримали високу оцінку тривожності, важливо формувати почуття впевненості та успіху – треба зміщувати акцент із зовнішньої вимогливості, категоричності, високої значущості у постановці завдань на змістовне осмислення діяльності та конкретне планування підзавдань. Для низькотривожних людей, навпаки, потрібно пробудження активності, підкреслення мотиваційних компонентів діяльності, збудження зацікавленості, висвічування почуття відповідальності у вирішенні тих чи інших завдань. Даліна всій вибірці випробуваних проведена процедура радіоагностики психоемоційного стану (самопочуття, активності та настрої) за даними методики САН: самопочуття, активність, настрій (В.А. Доскін, Н.А. Лаврентьєва, В.Б. Шарай та М.П. Мірошников) та підрахунку середнього значення та стандартного відхилення за кожною шкалою та сумарним показником методики.Далі рівні вираженості показників самопочуття, активності, настрої та підсумкового показника психоемоційного стану піддослідних діагностувалися індивідуально для кожного піддослідного за даними середнього значення та стандартного відхилення. Скачать 164,49 Kb. Поделитесь с Вашими друзьями:
|